КАЛГАНІ́ВКА, и, ж. Горілка, настояна на калгані. Обідать він було не сяде без горілки, А в празник піднесе і чарку калганівки (Греб., І, 1957, 69); Співали по вечорах пісню-веснянку і пили калганівку (Рибак, Помилка.., 1940, 250).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 76.