КАЛЮ́ЖКА, и, ж. Зменш. до калю́жа. Оце повечоріє, калюжки потужавіють (Вовчок, VI, 1956, 305); В невеличких калюжках на тротуарів, збрижених вітерцем, грало сонце (Сміл., Сашко, 1954, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 79.