КАЛІ́БР, у, ч.
1. спец. Діаметр каналу дула вогнепальної зброї. Артилерія всіх калібрів відкрила вогонь (Кучер, Дорога.., 1958, 99); Виявилось, що в його діда-коваля є старезна рушниця-катеринівка, четвертий калібр (Гончар, Тронка, 1963, 307); // Діаметр кулі, снаряда тощо. Міни й снаряди різних калібрів — від вісімдесяти двох до ста двадцяти одного міліметра — вибухали то поодинці, то цілими ящиками (Дмит., Обпалені.., 1962, 21).
2. техн. Точний, визначений розмір яких-небудь предметів виробництва. Загальносоюзне значення має винахід.., який дає змогу відливати якірні ланцюги різних калібрів (Наука.., 2, 1957, 19).
3. техн. Вимірювальний прилад для перевірки розмірів, форми та взаємного розташування частин виробів. Оку вір — калібром мір (Укр.. присл.., 1955, 346); Конфігурація профілю прокату визначається калібром (Наука.., 6, 1962, 18).
4. жарт. Розмір, форма або зразок чого-небудь. — Отче! Беріть святе кропило.. Кропіть. Підганяйте під православний калібр (Ковінька, Кутя.., 1960, 88); Троє сиділо переді мною за широким столом. А на тому столі — і смажені кури, й солонина, і шинка; пляшки й пляшечки усяких калібрів (Мур., Бук. повість, 1959, 238).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 77.