КАМІ́Н, а, ч. Те саме, що комино́к 2. Ми знов всі троє сиділи в той вечір перед каміном (Коцюб., II, 1955, 255); Єдине, що давало кімнаті тепло..,— був великий камін при задній стіні (Смолич, Світанок.., 1953, 415).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 83.