КАНА́ЛЬСЬКИЙ1, а, е, розм. Прикм. до кана́лія; підступний, хитрий, шельмуватий. Канальський Шпак так умудрився, Що як почне було співать — Диковина й сказать! (Гл., Вибр., 1951, 41).
КАНА́ЛЬСЬКИЙ2, а, е, заст. Важкий, каторжний. Остапко стояв біля нього [діда] і вслухався в слова дум та пісень.. про канальські роботи (Бурл., О. Вересай, 1959, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 87.