КАНУ́ПЕР, у, ч. (Tranacetum balsamita L.). Багаторічна трав’яниста рослина, що має приємний запах і вживається як прянощі. Під самими вікнами.. цвіли кущі рожі, бузку.., росли лелії, півонія, пахучий канупер (Н.-Лев., І, 1956, 349); В лузі клечання зламаєм, Чебрецю понариваєм, Ще й кануперу і м’яти, Щоб у хаті діл заслати (Щог., Поезії, 1958, 436); Росла тут рута-м’ята, любисток і канупер (Донч., VI, 1957, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 90.