КА́ПАРЦІ, ів, мн. (одн. ка́парець, рця, ч.),
1. (Capparis spinosa L.). Південний сланкий чагарник.
2. тільки мн. Мариновані бруньки квіток цього чагарника, що вживаються як присмака. Солоні огірки, томат, капарці й оливки надають солянкам гостроти й специфічного смаку (Технол. пригот. їжі, 1957, 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 92.