КА́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ка́пати. Не видержав Тугар Вовк, капнули сльози з його старих очей (Фр., VI, 1951, 63); Заробив Яшко три пуди з фунтами: жита, ячменю, проса. Фунтів з десять і пшенички капнуло (Головко, І, 1957, 178).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 95.