КАРАВЕ́ЛА, и, ж. Старовинний вітрильний корабель із трьома або чотирма щоглами, на якому іспанці й португальці робили морські подорожі. Мене.. обіймає таке почуття, яке, мабуть, обіймало в давнину мореплавців, коли вони вирушали на своїх каравелах в невідомий їм океан (Гончар, Маша.., 1959, 26); // поет. Взагалі про корабель. Каравели стоять у порту (Рибак, На світанку, 1940, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 99.