КАРА́СЬ, я́, ч. Невелика прісноводна риба родини коропових мідно-червоного або сріблястого кольору. На те щука в морі, щоб карась не дрімав (Номис, 1864, № 5857); Почуваю себе добре, хоч вчорашній обід був для мене незвичайним: сардини, балик, мариновані карасі (Коцюб., III, 1956, 309); Карась водиться в озерах, ставках і в інших водоймах з повільно текучою або стоячою водою (Укр. страви, 1957, 122); * У порівн. І миттю осідлавши рака, Схвативсь [Нептун] на його, мов бурлака, І вирнув з моря, як карась (Котл., І, 1952, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 101.