КАРКОЛО́МНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. карколо́мний 2, 3. Тепер ще дехто розуміє новаторство як якусь карколомність, як щось таке, що мусить вразити читача своєю ускладненістю, а то й просто загадковістю (Літ. газ., 16.I 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 107.