КАРНАВА́Л, у, ч.
1. Первісно в Італії — наприкінці зими свято з народним гулянням, маскарадом, вуличним походом. Ще буде новина — карнавал (завтра починається).. Про се італьянське [італійське] свято напишу.. згодом, коли цікаво (Л. Укр., V, 1956, 393); В середні віки влаштовувалися пишні містерії, в епоху Відродження — карнавали (Наука.., 11, 1968, 29).
2. Народне гуляння, маскарад (нерідко просто неба), що супроводжується іграми, танцями, виступами художньої самодіяльності тощо. Зібралися ми гуртом у клуб. На новорічний карнавал зібралися (Ков., Кутя.., 1960, 106); Буйний святковий карнавал.. з бубнами та цимбалами б’є у вузьку вуличку напролом (Гончар, І, 1954, 462).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 108.