КАРСТ, у, ч., геол. Вигляд і властивість земної поверхні в тих ділянках, грунт яких складається з розчинних грубозернистих гірських порід (вапняків, гіпсів, кам’яної солі тощо). Наявність тут [на Покутті] потужних верств вапняку неогенового віку зумовлює значне поширення карсту (Геол. Укр., 1959, 253); Карст — своєрідна форма рельєфу й водний режим у місцевостях, складених розчинними гірськими породами (Наука.., 3, 1957, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 109.