КАТАЛА́ЗА, и, ж. Фермент, який розщеплює перекис водню, що утворюється в процесі біологічного окислення, на воду й молекулярний кисень. Неабияке значення має каталаза, яка захищає організм від нагромадження перекису водню, розкладаючи його на кисень і воду (Мед. ж., XXIV, 6, 1954, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 116.