Що oзначає слово - "категорія"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


КАТЕГО́РІЯ, ї, ж.

1. філос. Основне логічне поняття, що відбиває найзагальніші закономірні зв’язки й відношення, які існують у реальній дійсності. Матерія є філософська категорія для означення об’єктивної реальності, яка дана людині у відчуттях її, яка копіюється, фотографується, відображується нашими відчуттями, існуючи незалежно від них (Ленін, 14, 1949, 112); Категорія часу; Категорія причини.

2. наук. Родове поняття, що означає розряд предметів, явищ і т. ін. або їх важливу спільну ознаку. Маркс уперше розкрив зміст та історичний характер вартості як економічної категорії, що виражає виробничі відносини (Ком. Укр.. 6, 1966, 21): Граматичний рід становить категорію, яка значною мірою виражає морфологічну природу іменника і є однією з визначальних граматичних особливостей його як частини мови (Мовозн., XVIII, 1963, 35).

∆ Грамати́чна катего́рія — найбільш абстрактне поняття, яке об’єднує ряд співвідносних граматичних значень, що знаходять своє вираження у відповідних формальних показниках.

3. Група, розряд однорідних предметів, осіб або явищ, що відрізняється від інших певними ознаками. Характеризував [Ясько] заробітки.. садівників і різних категорій того дрібного зарібного люду, що заселював промислову частину Дрогобича (Фр., IV, 1950, 208); Пшениця навряд чи й родила колись на цій землі третьої категорії (Кучер, Трудна любов, 1960, 197); Дальше поліпшення добробуту всіх категорій трудящих — найважливіший підсумок післявоєнного розвитку радянського суспільства (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 32); Альпініст першої категорії.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 118.