КА́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. ка́хкати та звуки, утворювані цією дією. Десь недалеко на ставках відлунювалися в берегах качине кахкання і сплески (Рибак, Помилка.., 1956, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 122.