КАЧЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що кача́. За городом качки пливуть, Каченята крячуть… (Укр.. лір. пісні, 1958, 203); Біля самого берега, під кущем, причаїлось дике каченя (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 124.