КАШЕМІ́РОВИЙ, КАШМІ́РОВИЙ, а, е. Прикм. до кашемі́р, кашмі́р; терновий. Кашмірова тканина; // Зробл. із кашеміру. Олена Іванівна одяглась у блакитне шерстяне плаття, покрила плечі тонким кашеміровим платком (Мирний, III, 1954, 82); Зав’язала [мати] голову новою хусткою, все чорною і краї в квіти, і наготовила кашмірову шаль, щоб накритись, як з брички злізе (Свидн., Люборацькі, 1955, 53); Кашмірове плаття.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 125.