КВАСНИ́ЦЯ1, і, ж. Жін. до квасни́к.
КВАСНИ́ЦЯ2, і, ж., розм., рідко.
1. Дика яблуня. Ой зацвіли в саду вишні, зацвіли квасниці (Україна.., І, 1960, 85).
2. перев. мн. Яблука з цього дерева. Носив перше солоденькі [яблука], а послі [потім] квасниці (Чуб., V, 1874, 122).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 131.