КВО́ЛО. Присл. до кво́лий 2-4. Поплавки з пофарбованого в червоний колір гусячого пера кволо погойдувалися на спокійних хвилях (Руд., Вітер.., 1958, 115); Заболотний кволо посміхнувся і неохоче повернув назад (Жур., Звич. турботи, 1960, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 138.