Що oзначає слово - "квітковий"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


КВІТКО́ВИЙ, а, е.

1. Який має квітки як органи розмноження. Останній тип [маточкових рослин] звичайно називають покритонасінними (бо насіння утворюється в плоді), або квітковими (є квітка) (Практ. з систем, та морф. рослин, 1955, 59); Від вищих квіткових рослин.. вони [водорості] відрізняються простішою організацією й анатомічною будовою (Наука.., 1, 1960, 24).

2. у знач. ім. квітко́ві, вих, мн. Рослини, що розмножуються за допомогою квіток (у 1 знач.). Відомо, що квітковінаймолодший клас рослин (Бджоли, 1955, 90).

КВІТКОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до кві́тка. Він подякував садівникові, що з радістю показав йому своє квіткове царство, і пішов поблукати садом (Сміл., Сад, 1952, 132); Квіткове стебло; // Зробл. із квіток. Квітучий газон є дуже ефектним квітковим оформленням (Озелен. колг. села, 1955,157); // Утворений намальованими, вишитими або вирізьбленими квітками. Квітковий орнамент українських килимів відзначається великою різноманітністю форм (Нар. тв. та етн.. З, 1962, 110); // Признач. для квітів і їх вирощування. До Софіїної кімнати занесла покоївка бузок, поставила в квіткову вазу (Шиян, Вибр., 1947, 131); Квіткова оранжерея; // Признач. для продажу квітів. Квіткова крамниця; Квітковий кіоск; // Вигот. із квітів (у 1 знач.). Квітковий одеколон.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 135.