КВІТКОНО́СНИЙ, а, е. Який має, дає квітки. У перший рік звичайно рослина формує розетку прикореневих листків, не виростаючи у квітконосне стебло (Лікар. рослини.., 1958, 128); Квітконосні рослини.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 135.