КВІТНИ́Й, а́, е́, рідко. Який квітне; квітучий. Можна розгуляться в лугах зелених, на квітних луках (Сл. Гр.); Всі поля і луг — у квітному цвіту (Тич., І, 1957, 279).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 135.