КЕГЛЬ, я, ч. Розмір друкарської літери (з гори до низу рядка), що визначається числом пунктів. Надрукований був [заголовок] сотим кеглем чорного шрифту (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 277).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 138.