КЕРАМІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до кера́міка. Керамічне виробництво у різних груп племен розвивалось по-різному (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 37); // Який виробляє кераміку (у 2 знач.). Керамічний завод; // Зробл. з кераміки (у 3 знач.). Для виготовлення керамічних виробів майстри використовують глину (Гуцульська кераміка, 1956, 34); Стіни обкладені узорчастою керамічною плиткою (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 141.