Що oзначає слово - "керманич"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


КЕРМА́НИЧ, а, ч.

1. Той, хто править кермом; стерновий. [Гелен:] Мойра так врядила, щоб був і світ, і море, і керманич, і корабель, і бурі, і погода (Л. Укр., II, 1951, 296); Журливо мій керманич Керує байдаком (Граб., І, 1959, 251); Колишній керманич плотів мусив пробиратися нишком назад в рідні Кути (Козл., Ю. Крук, 1957, 427); // Тракторист, водій автомашини тощо. В МТС їх зустрічають, сходяться керманичі, друзями їх називають, поплескують по плечі (Тич., І, 1957,170).

2. Те саме, що вождь 2. Партіякерманич мудрий, неухильнийВпевнено тримає корабля кермо (Бажан, Роки, 1957, 222).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 142.