КИЗИЛО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до кизи́л. Кизилові кущі; // Вигот. із ягід кизилу. Мені розповів про це парубок-інвалід, у якого в будці я пив газовану воду з кизиловим сиропом (Ю. Янов., II, 1954, 32); Кизилове варення.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 148.