КИСЛОО́КИЙ, а, е, розм. Який має закислі очі. Старець Харлампій, кислоокий, вкритий щетиною чолов’яга.. почав кумедно пританцьовувати (Речм., Весн. грози, 1961, 404).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 154.