КИСЛУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. кислува́тий.— Знайомся, Марку, з моїм гостем.. — Дуже приємно,— з гідністю підводиться гість.., але на його обличчі проходить не приємність, а погано прихована кислуватість (Стельмах, Правда.., 1961, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 154.