КИШЕНЬКО́ВИЙ, а, е.
1. Стос. до кишені (у 1 знач.). Кишеньковий викрій.
◊ Кишенько́ва спра́ва — справа, пов’язана з грішми. Поспішаю заспокоїти вас щодо вашої справи кишенькової (Сам., II, 1958, 248); Кишенько́вий зло́дій — той, хто краде з кишені. Раз за разом стражники.. підводили до нього то впійманих на гарячому кишенькових злодіїв, то всяких зальотних аферисток (Гончар, Таврія.., 1957, 56); Кишенько́ві ви́трати — дрібні витрати; Кишенько́ві гро́ші — гроші на дрібні витрати. Головне ж для нього.. кишенькові гроші, які.. потрапляли до його рук від пестливої матері (Рибак, Час.., 1960, 638).
2. Який носять у кишені (у 1 знач.), маленький розміром. Простягши руку, взяла [Целя] з круглого столика.. маленький, золотий кишеньковий годинник (Фр., II, 1950, 288); Микола встав і, присвічуючи собі кишеньковим ліхтариком, пішов у темінь вишневого саду (Дмит., Наречена, 1959, 230); Кишеньковий словник.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 157.