КИЯ́НКА1 див. кия́ни.
КИЯ́НКА2, и, ж. Дерев’яний молоток, яким користуються в столярстві. При довбанні ударяють по ручці долота киянкою (Гурток «Умілі руки..», 1955, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 158.