КЛАВІ́Р, у, ч.
1. Загальна назва клавішно-струнних інструментів (клавікордів, клавесина, рояля, фортепіано тощо). В шкатулці був невеличкий клавір з багатьма дрібними клавішами (Смолич, І, 1958, 61).
2. Переклад оперної або симфонічної партитури для співу в супроводі фортепіано або для виконання на фортепіано. Сторінки клавіру «Гаркуші».. свідчать, що Лисенко, створюючи оперу, користувався передусім своїми знаннями української народної пісні (Укр. клас. опера, 1957, 160); Я недавно У місті композитора зустрів, Він саме ніс квапливо під пахвою Клавір нової опери (Рильський, II, 1960, 93).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 172.