КЛА́СОВИЙ, а, е. Стос. до суспільних класів, до їх взаємостосунків. Головне в ученні Маркса є класова боротьба (Ленін, 25, 1951, 372); Його [І. Франка] цікавить боротьба двох елементів: гордого, егоїстичного боярства, що живе тільки для себе, для своїх вузьких, класових інтересів, — з нижчим, біднішим класом народу (Коцюб., III, 1956, 39); // Власт. тому чи іншому класові, його ідеології. — А на поповнення, Савочко, не надійся… Так що прояви там побільше хоробрості, класової ненависті, чув? (Довж., І, 1958, 200); Класова свідомість; Класовий підхід.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 175.