КЛЕЧА́ЛЬНИЙ, а, е, етн. Стос. до зелених свят. Отож у клечальну неділю їх і повінчано обох (Шевч., II, 1953, 64); Вони її з таким захватом співали, цю клечальну пісню, мирославські дівчата, невсипущі співухи (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 115).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 181.