КЛУБОТА́ТИСЯ, о́четься і КЛУБОТІ́ТИСЯ, ти́ться, недок. Те саме, що клубочи́тися. Густий туман сірими хмарами клуботався попід горою (Мирний, III, 1954, 304).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 191.