КЛУБЧА́СТИЙ, а, е. Схожий на клубок (у 1, 2 знач.), на клубки; кулястий. За річкою, в степу, здіймаються клубчасті димки (Автом., В. Кошик, 1954, 252); Валка [саней] їхала повільно, а за нею здіймалася клубчаста пара — коням важко було йти (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 191.