КЛЮЗ, а, ч., мор. Наскрізний отвір у борту пароплава для пропускання якірного ланцюга, тросів і т. ін. Схопившись за товстий ланцюг, червонофлотець з дивовижною спритністю в одну мить дістався до клюза.. і опинився на палубі (Ткач, Крута хвиля, 1956, 121).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 192.