КЛІ́ТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до клі́тка 1-3. — Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш? ..Що заманулося, чого ти не попросиш, Чи сім’ячка, прісця, пшінця, чи то крупів, — Всього ти в кліточці.. маєш. Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш (Г.-Арт., Байки.., 1958, 79); Всі кліточки проти прізвища кожного школяра були давно вже заповнені назвами книжок (Донч., Ю. Васюта, 1950, 181).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 186.