КНИГОВИДАВЕ́ЦЬ, вця́, ч., заст. Власник видавництва. Не одержуючи стипендії і потребуючи коштів на майбутню подорож по Україні, поет [Т. Шевченко] змушений був скласти контракт з петербурзьким книговидавцем І. Т. Лисенковим на кабальних умовах (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 111); // Видавець.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 196.