Що oзначає слово - "ковток"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


КОВТО́К1, тка́, ч.

1. Одноразовий рух мускулатури горла під час ковтання. Він за один ковток чималий водянчик так і висушив (Кв.-Осн., II, 1956, 202); Двома ковтками спорожнив [Каргат] склянку, пересунув свій стілець до вікна й заглибився в свої папери та книжки (Шовк., Інженери, 1948, 213); Вхопивши барило з водою, жлуктить [Кузьма] нахильці, аж чути ковтки: глог-глог… (Гончар, Тронка, 1963, 188).

2. Кількість рідини, яку можна проковтнути одним таким рухом. Кайдашиха знов притулила губи до чарки 1.. вкинула в рот один ковток (Н.-Лев., II, 1956, 281);Бойченко жадібно відпив з склянки ковток води (Гур., Життя.., 1954, 321); // Незначна кількість їжі, питва. Самим поки що напитися ніде: кидай агрегаті біжи аж до цих бочок за ковтком води (Гончар, Тронка, 1963, 189).

КОВТО́К2, тка́, ч., діал. Ковтун (у 1 знач.). Диви, які ковтки он На собаці (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 206.