КОЛАБОРАЦІОНІ́ЗМ, у, ч. Зрадницьке співробітництво з фашистськими загарбниками в окупованих ними країнах під час другої світової війни. — Він лишався в Києві. І знаєте, .. кажуть, що він мав справи з німцями, лікував їх.. Це ж колабораціонізм (Рибак, Час.., 1960, 345).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 216.