КОЛИ́СОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до коли́ска 1. З лози колисочку плете Та плаче праведная мати. Колиску тую плетучи (Шевч., II, 1953, 315); Край лісочка на дубочку Прив’язали колисочку (Стельмах, Живі огні, 1954, 55).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 222.