КО́ЛОТЬ, і, ж., діал. Замерзла грудками грязь на дорозі. З хлібом управились, а одвезти у місто на базар або на ярмарок куди — колоть же така — ні з двору! (Мирний, III, 1954, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 235.