КОЛЬЄ́, невідм., с. Намисто з дорогоцінних каменів, перлів і т. ін. Прекрасної роботи кольє, браслети, дорогоцінні обручки.. Це, напевне, дістається їм [жінкам] тільки як подарунки (Вільде, На порозі, 1955, 98); З сережок рубіновим сяєвом ллє. На зморщеній шиї — брильянтне [брильянтове] кольє (Воскр., З перцем!, 1957, 228).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 238.