КОЛЯ́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до коля́дник. Стара Очкуриха.. пирогами годувала, ще й сороківку дала колядницям (Мирний, III, 1954, 42); * У порівн. Вночі дівчата, рознісши листівки, повернулися рожеві, бурхливі, мов колядниці (Гончар, Земля.., 1947, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 237.