КОМБА́ЙН, а, ч. Складна машина, що одночасно виконує роботу кількох машин, цикл виробничих процесів. Не тільки трактори загули, з’явилися на полях і комбайни (Рильський, III, 1956, 51); А ось, поглянь,— комбайн такий, що швидко, без зусилля рубає й сипле в риштаки потрощене вугілля (Забіла, Малим.., 1958, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 241.