КОМПЛЕ́КТНИЙ, а, е. Який становить комплект (у 1 знач.); який виробляють комплектами. Почалося виробництво комплектного устаткування для доменних.. печей (Наука.., 9, 1959, 48); Комплектний набір.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 251.