КОМІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. комі́чний 1. — Як розлучать нас, то я.. голову об мур розіб’ю,— сказав.. Начко спокійним, але до комічності рішучим голосом (Фр., VI, 1951, 174).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 248.