КОНКРЕ́ТНО. Присл. до конкре́тний. Слово його [С. М. Кірова] звучало ясно, точно, конкретно й крилато (Тич., III, 1957, 26); У повісті «Fata morgana» Коцюбинський не тільки конкретно зображує життя, боротьбу народу, а й показує тенденцію розвитку суспільства, освічує шлях до соціальної справедливості (Літ. Укр., 26.IV 1963, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 261.