КОНСПІРАТИ́ВНО. Присл. до конспірати́вний. Тася конспіративно розповідала нам про те, що Маруся має їхати за женихом кудись аж у Сибір (Вас., II, 1959, 312); Більшовики.. таємно переховувались, збирались конспіративно (Смолич, Мир.., 1958, 29).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 265.